Весь світ-це
люди. Пізнати його-це пізнати людину, бо у світі немає нічого кращого,
складнішого, цікавішого від неї.
Всі
люди:чужі,свої,рідні, близькі-оточують тебе скрізь і всюди, з ними постійно
спілкуєшся, конфліктуєш і погоджуєшся, плачеш і смієшся, говориш і мовчиш.
Вкупі завжди краще, бо що ти один? Частинка великого людства…
Ми рідко
замислюємося над тим , хто ж така людина. А вона - найяскравіше створіння, яке
коли-небудь існувало в природі. Homo sapiens- людина
розумна. Саме властивістю думати, обмірковувати, мріяти, відчувати, творити
кожна людина і є унікальна. І кожна людина має серце. Не в розумінні органу, що
керує життям її організму,а, насамперед, як символ кохання, щирості почуттів,
людяності. Щирість, людяність , любов - ось ключі до серця кожної людини. Ї
якщо ці почуття будуть панувати під час спілкування, то ми досягнемо найвищого
рівня гармонії у суспільстві.
Людина створена
для щастя. Усвідомлення того, що люди повинні бути щасливими, передавалося з
покоління в покоління. Але різні люди
уявляють його по - різному.
Для одного щастя
- у незалежності батьківщини, у гідному
житті співвітчизників. Інший вбачає
щастя в особистому матеріальному добробуті, у збільшенні власних прибутків. Ще
для когось щастя - тепло родинного затишку, вірне кохання, діти.
Насправді ж
мільйони людей і в минулому, і сьогодні були й залишаються нещасливими. Війни,
голод, хвороби, соціальна несправедливість,
злидні - ось причини людських бід. Проте, чим більш нещасна людина, тим сильніше прагне вона щастя, тим
більш щиро в нього вірить.
Хоч загальна
формула щастя й неможлива, внаслідок дуже несхожих уявлень про нього різних
людей, все ж є деякі спільні ознаки. Важко уявити собі щасливу людину, яка б не
мала справи, корисної людям. Це може бути робота для людей, які живуть поруч з
тобою. Інший, не менш важливий елемент щастя – особистий. Дружба, любов, гарна
сім’я, діти, міцне здоров’я, нормальні побутові потреби, певний рівень комфорту
– ось що необхідно кожному. Людина повинна жити гідно! Співвідношення
«суспільного» щастя й «особистого» для кожної людини індивідуальне, бо залежить
від умов її життя, від характеру, від виховання.
Щастя, як і нещастя, на все життя людині не дається.
Щастя – це процес, це вічна боротьба за нього.
Я вважаю, щоб
стати щасливим, треба докласти зусиль, можливо, від чогось відмовитись, щось у
собі подолати, перетерпіти смугу невезінь і завжди вірити, що щастя все - таки
існує, що воно досяжне…
У щасливих людей
– щаслива країна. Мир і щастя людей – запорука розвитку й успішності людства.