Життя
сучасної дитини
важко уявити без навчання в
школі. Тут можна отримати певні
базові знання та вміння. Проте школу люблять не
тільки за це, а й за
особливу атмосферу шкільного життя. У школі ми вперше формуємось, як
особистості. Тут створюється наш характер, загартовується наш дух. У школі
виникають перші проблеми і перші шляхи їх вирішення, саме тут з’являються перші досягнення. У
школі можна знайти кращого друга. Саме у школі з`являється перше кохання і
перше розчарування.
Ми
часто називаємо друзями тих, хто насправді є приятелями. Тобто тих, з ким ми просто сидимо за партою, до яких
ходимо в гості, або разом
граємо на вулиці. В моєму житті також була людина, яку я вважала подругою,бо
знайома була з нею ще з дитинства. Ми
разом ходили до школи , допомагали одна одній у навчанні, приймали участь у
різних змаганнях і святах , весело проводили час з однокласниками. Влітку
відпочивали в таборах, взимку - катались
на ковзанках, розповідали одна одній всі свої секрети, ділилися емоціями і
переживаннями. Здавалося, що ця дружба навіки, що ніякі обставини не зможуть її зруйнувати. Але
згодом сталося непередбачуване. Ми подорослішали. Почали з’являтися перші
симпатії і навіть закоханість. Моїй подрузі сподобався наш однокласник. Щоб привернути
до себе увагу, вона пропонувала йому списувати в неї домашні завдання, так як
він навчався не дуже добре, допомагала
на контрольних роботах, на перервах завжди з’являлась поруч з ним. Але
він не реагував на її залицяння. Для нього вона була звичайною однокласницею.
Моя подруга хвилювалась, питала у мене поради, як себе поводити. Я
запропонувала їй поговорити з ним , але вона відмовилась.
Ця історія ,
можливо, згодом могла б забутися, якби
цей наш однокласник не став
надавати знаки уваги мені. Моя подруга це помітила і звинуватила мене у
зраді, хоча він мені зовсім не
подобався. Це була наша перша серйозна сварка.
Я сподівалася, що це непорозуміння з часом з’ясується і ми помиримося.
Але цього не відбулося. Моя подруга , затаївши образу, почала пліткувати за
моєю спиною.
Після цих подій я
перестала спілкуватись з колишньою подругою. Це змінило моє відношення до людей, я більш
прискіпливо стала обирати друзів. Я зрозуміла, що
не може бути справжньої дружби там, де
немає розуміння та
взаємної підтримки.
Друг
– це людина, якій цікава
ти , твоя душа, твої думки, твої захоплення. Він тебе прийме такою, яка ти є, завжди протягне руку допомоги, не буде заздрити, а буде радіти твоїм
перемогам. Він не розчарується в тобі, коли ти зробиш щось не так, а спробує
зрозуміти. І завжди буде бажати тобі добра. І найголовніше, ти будеш відчувати до
нього те ж
саме. Велике щастя мати таку людину
поруч.
